Ось вже скоро минає рік – рік 2010. Багато цікавих подій відбулося у 2010 році. І зима, і весна, і літо-2010 були наповнені подіями. Осінь-2010 не відставала. Осінь-2010 подарувала всім нам і тепло бабиного літа, і золоте вбрання дерев, і навіть похмурі дощі. Подарувала осінь і фестивалі. Погожого осіннього дня центр культури «Святошин» гостинно приймав учасників і гостей ХІХ районного фестивалю творчості дітей та молоді з особливими потребами «Повіримо у себе». Організатором свята виступив Святошинський районний у м. Києві центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді при підтримці Святошинської районної адміністрації.
У фестивалі приймали участь діти та молодь з особливими потребами, що пре-дставляли 12 інтернат, фонд «Онколог», ВМУРОЛ «Україна» та інші навчальні заклади, організації та центри, які займаються такою благородною справою, як реабілітація дітей та молоді з особливими потребами. Фестиваль складався з безлічі номінацій, серед яких – виконавське мистецтво, авторська поезія і проза та вокально-хоровий жанр.
Виставка робіт учасників була просто чудова. Її прикрашали вироби з бісеру та шкіри, різного виду вишивки, малюнки… Всю цю красу просто неможливо описати словами.
Вироби учасників просто зачарували кожного, хто відвідав фестиваль того дня. Фестивальна сцена була просто схожа на казку: пісні змінювалися віршами, а вірші – танцями. І байдуже, чи є в учасників можливість ходити, чути чи нормально говорити – діти і молодь танцювали і співали, читали власні поезії та гуморески. І тому зовсім не дивно, що нікого не залишили байдужими зворушливі вірші про маму чи щемні пісні про нерозділене кохання. Зовсім не дивно, що ніхто не зміг втриматися від сміху, слухаючи гуморески про горе-мисливців чи кумедне спілкування дідуся та онука.
Кілька фестивальних годин пролетіли абсолютно непомітно. І ось – настала урочи-ста мить нагородження переможців. Дуже приємно, що серед нагороджених – представ-ники ВМУРОЛ «Україна» Руслан Іщенко та Світлана Патра. Руслан чудово заспівав під гітару прекрасну пісню «Акацій дух» з репертуару відомої співачки та викладача – Світлани Мирводи. Світлана представила власну пісню «Вальс осіннього листя» (під гітару) та власний вірш «Живу».
Приємно, що ніхто із учасників фестивалю не залишився без подарунків. Серед цих дарунків є найголовніший – вдячні оплески глядачів та гордість батьків, вчителів та всіх, хто опікується талантами з особливими потребами.
У фестивалі приймали участь діти та молодь з особливими потребами, що пре-дставляли 12 інтернат, фонд «Онколог», ВМУРОЛ «Україна» та інші навчальні заклади, організації та центри, які займаються такою благородною справою, як реабілітація дітей та молоді з особливими потребами. Фестиваль складався з безлічі номінацій, серед яких – виконавське мистецтво, авторська поезія і проза та вокально-хоровий жанр.
Виставка робіт учасників була просто чудова. Її прикрашали вироби з бісеру та шкіри, різного виду вишивки, малюнки… Всю цю красу просто неможливо описати словами.
Вироби учасників просто зачарували кожного, хто відвідав фестиваль того дня. Фестивальна сцена була просто схожа на казку: пісні змінювалися віршами, а вірші – танцями. І байдуже, чи є в учасників можливість ходити, чути чи нормально говорити – діти і молодь танцювали і співали, читали власні поезії та гуморески. І тому зовсім не дивно, що нікого не залишили байдужими зворушливі вірші про маму чи щемні пісні про нерозділене кохання. Зовсім не дивно, що ніхто не зміг втриматися від сміху, слухаючи гуморески про горе-мисливців чи кумедне спілкування дідуся та онука.
Кілька фестивальних годин пролетіли абсолютно непомітно. І ось – настала урочи-ста мить нагородження переможців. Дуже приємно, що серед нагороджених – представ-ники ВМУРОЛ «Україна» Руслан Іщенко та Світлана Патра. Руслан чудово заспівав під гітару прекрасну пісню «Акацій дух» з репертуару відомої співачки та викладача – Світлани Мирводи. Світлана представила власну пісню «Вальс осіннього листя» (під гітару) та власний вірш «Живу».
Приємно, що ніхто із учасників фестивалю не залишився без подарунків. Серед цих дарунків є найголовніший – вдячні оплески глядачів та гордість батьків, вчителів та всіх, хто опікується талантами з особливими потребами.
Немає коментарів:
Дописати коментар